Терміни
Екзистенційна криза
Екзистенційна криза — стан, у якому попередні підстави життя перестають працювати: цілі, ролі й пояснення, що раніше трималися самі собою, втрачають очевидність. У філософській традиції це не розлад, а перехідна ситуація, у якій питання про сенс в ласного існування вперше ставиться всерйоз. Вихід із неї, як правило, означає не повернення до старих підстав, а їх перебудову.
ПРОСТИМИ СЛОВАМИ
Це не поганий настрій і не втома. Це коли відповіді, які раніше працювали — навіщо працювати, навіщо триматися разом, навіщо взагалі щось, — раптом перестають переконувати саме вас. Нічого не сталося, і саме тому нічого й не тримає. Філософи описували такий стан не як поламку, а як момент, коли людина вперше починає жити власним життям, а не успадкованим.
ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА
Латинське existentia походить від existere — «виступати назовні», «виходити з». У самому слові закладено рух: існувати означає виступати, показуватися. Як термін воно закріпилося пізно, у середньовічній латині, і від початку було противагою до essentia — сутності. Тобто протиставлення існування й сутності, на якому тримається весь екзистенціалізм, вбудоване вже в саму пару слів.
Грецьке krísis означало не катастрофу, а рішення й розрізнення — від дієслова krínein, «відділяти, судити». У медичній традиції так називали переломний момент хвороби, після якого стає ясно, куди все повернеться; у судовій — момент винесення вироку. Тобто криза первісно не руйнування, а точка, у якій щось нарешті вирішується.
ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНУ КРИЗУ ОПИСУВАЛИ ФІЛОСОФИ
Серен К'єркегор 1813–1855 · екзистенційна думка
Відчай — не емоція, а неправильне співвідношення людини із самою собою; найпоширеніша його форма полягає в тому, щоб не знати, що ти у відчаї.
Фрідріх Ніцше 1844–1900 · філософія життя
Нігілізм настає, коли вищі цінності знецінюються й питання «навіщо» лишається без відповіді. Це не кінець, а проміжний стан, крізь який треба пройти.
Карл Ясперс 1883–1969 · філософія екзистенції
Межові ситуації — смерть, страждання, боротьба, провина — неможливо усунути; саме в них людина перестає бути сумою власних ролей.
Мартін Гайдеггер 1889–1976 · фундаментальна онтологія
У повсякденності людина живе так, як «живуть»; лише зіткнення з власною скінченністю повертає їй питання, чиє це, власне, життя.
ЩО ПИШУТЬ СЛОВНИКИ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Словник української мови
Окремої статті немає. «Криза» — різка зміна звичайного стану речей, злам, загострення становища.
Філософський енциклопедичний словник філософський · укр. видання
Подає тему через поняття екзистенції: буття людини, яке не має заданої сутності й здійснюється через вибір; криза — момент, коли ця незаданість стає очевидною.
Stanford Encyclopedia of Philosophy
Окремої статті немає; тема присутня всередині статей про К'єркегора, Гайдеггера, Сартра й про сенс життя.
Encyclopaedia Britannica
Описує екзистенціалізм як напрям, для якого центральними є свобода, тривога й пошук сенсу за відсутності наперед заданих цілей.
APA Dictionary of Psychology
Період сумніву й тривоги щодо сенсу, мети й цінності власного життя; часто виникає в перехідні моменти або після значних змін.