Терміни
Бог
Бог — у філософії поняття про безумовну першооснову сущого: те, що існує не завдяки чомусь іншому й пояснює існування всього іншого. На відміну від релігійного вжитку, філософське поняття Бога не спирається на одкровення й вибудовується засобами розуму — саме тому воно може бути предметом доказу, спростування або відмови від самого питання.
КОРОТКЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Бог — у філософії поняття про безумовну першооснову сущого: те, що існує не завдяки чомусь іншому й пояснює існування всього іншого. На відміну від релігійного вжитку, філософське поняття Бога не спирається на одкровення й вибудовується засобами розуму — саме тому воно може бути предметом доказу, спростування або відмови від самого питання.
ПРОСТИМИ СЛОВАМИ
Слов’янське «бог» споріднене з давньоіндійським *bhaga* — «той, хто наділяє», «той, хто дарує долю». Цей самий корінь пов’язують зі словами «багатство» та «убогий»: початкова семантика тут пов’язана не зі створенням світу, а з наділенням людини її долею, долею та достатком.
Латинське *deus* походить від праіндоєвропейського кореня *deywós*, пов’язаного з *dyēus* — «світле денне небо»; від того ж кореня походять, зокрема, назви божеств в інших індоєвропейських мовах. Грецьке *theós* має іншу й дискусійну етимологію, тому безпосередньо виводити його з того самого кореня не слід.
Таким чином, російське «бог» і латинське *deus* позначають споріднені поняття, проте ці слова походять із різних етимологічних ліній. Вони зійшлися в перекладі та культурному контакті, а не в спільному безпосередньому корені.
ЯК БОГА ВИЗНАЧАЛИ ФІЛОСОФИ
Арістотель 384–322 рр. до н. е. · класична філософія
Першодвигун: причина руху, яка сама нерухома. Вона мислить саму себе й рухає світ не дією, а тим, що є предметом прагнення.
Августин 354–430 · патристика
Бог є саме буття, вічне й незмінне, у якому немає ні минулого, ні майбутнього; час виник разом зі світом, а не до нього.
Ансельм Кентерберійський 1033–1109 · схоластика
Бог — те, більше за що неможливо помислити. Якщо таке існує лише в думці, воно не є найбільшим, отже, існує й насправді.
Тома Аквінський 1225–1274 · схоластика
Бог — чисте буття, у якому сутність і існування збігаються; до нього ведуть п'ять шляхів, і кожен починається зі світу, а не з поняття.
ЩО ПИШУТЬ СЛОВНИКИ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Словник української мови
За релігійними уявленнями — верховна всемогутня істота, творець неба й землі; у множині — божества політеїстичних вірувань.
Філософський енциклопедичний словник
Гранична основа сущого, яка мислиться як абсолютна, самодостатня й особистісна; у філософії постає як проблема, а не як предмет віри.
Stanford Encyclopedia of Philosophy
Розводить питання на кілька окремих: які властивості приписують Богу, чи сумісні вони між собою й чи є підстави вважати, що така істота існує.
Encyclopaedia Britannica
Верховна реальність або істота, яку в монотеїстичних релігіях вважають творцем і володарем усього сущого.
Oxford Dictionary of Philosophy
Поняття, що у філософській традиції виконує щонайменше три різні ролі: перша причина, гарант моралі й предмет релігійного досвіду — і ці ролі не обов'язково збігаються.