Терміни
Самопізнання
Самопізнання — зусилля зрозуміти себе: власні мотиви, межі й підстави своїх рішень, а також результат цього зусилля. На відміну від самосвідомості, яка є здатністю, самопізнання є роботою — воно має напрямок, займає час і може не вдатися. У філософській традиції воно від початку пов'язане не з самоспостереженням, а зі знанням власної міри.
Дивитися в себе й бачити себе — різні речі. Найуважніші спостереження за власними станами не дадуть нічого, якщо ви наперед знаєте, ким себе вважаєте: ви просто знайдете підтвердження. Тому у філософії самопізнання майже завжди починається не з погляду всередину, а з питання, звідки ви взяли те, що про себе думаєте.
ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА
Грецьке gnōthi seautón — «пізнай самого себе» — було одним із висловів, викарбуваних на храмі Аполлона в Дельфах. Античні автори приписували його різним із семи мудреців, і жодної надійної атрибуції не існує: сама формула, найімовірніше, старша за будь-кого з них.
Первісний зміст був не психологічним, а релігійним. «Пізнай самого себе» означало передусім: знай, що ти людина, а не бог, — тобто знай свою міру. Це нагадування про межу, а не заклик до самоаналізу. Сучасне значення слово набуло значно пізніше, і саме тому дельфійський припис так часто цитують у сенсі, майже протилежному вихідному.
ЯК САМОПІЗНАННЯ РОЗУМІЛИ ФІЛОСОФИ
Сократ 470–399 рр. до н. е. · класична філософія
Життя без перевірки власних переконань не варте того, щоб ним жити; вся мудрість починається зі знання власного незнання.
Платон 428–348 рр. до н. е. · класична філософія
Пізнати себе означає впізнати в собі те, що причетне до незмінного: душа бачить себе, дивлячись не всередину, а на найкраще в собі.
Августин 354–430 · патристика
Не виходь назовні, повернись у себе: всередині людини живе істина. Але й там людина залишається для самої себе питанням.
Мішель Монтень 1533–1592 · Відродження
Я сам є предметом своєї книги. Людина мінлива, і чесний опис себе виявляється описом коливань, а не сталого характеру.
ЩО ПИШУТЬ СЛОВНИКИ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Словник української мови
Пізнання людиною самої себе, своїх якостей і можливостей.
Філософський енциклопедичний словник
Осягнення людиною власної сутності, мотивів і місця у світі; необхідна умова свідомого життя й моральної дії.
Stanford Encyclopedia of Philosophy
Зосереджується на епістемологічному питанні: чи маємо ми привілейований доступ до власних станів — і показує, що ані безпомилковості, ані повноти такого доступу немає.
Encyclopaedia Britannica
Знання про власний характер, почуття, мотиви й бажання; у філософії пов'язане з дельфійським приписом «пізнай самого себе».
APA Dictionary of Psychology
Розуміння власних рис, станів і мотивів; дослідження показують систематичні розбіжності між самооцінкою й оцінкою з боку інших.