Філософи
Джон Локк — філософ, який стер уроджені ідеї
Роки життя: 1632–1704
Епоха: Англія громадянських воєн, Реставрації та Славної революції
Напрям: Емпіризм; засновник класичного лібералізму
Ключові твори: «Досвід про людське розуміння», «Два трактати про правління»
Головна ідея: Уроджених ідей немає — усе знання походить із досвіду.
Локк стверджував, що людина не народжується з готовими знаннями: розум на початку подібний до чистої дошки, а його зміст формується через досвід. Теза звучить майже банально — доки не побачити, що з неї виросло. Вона стала одним із фундаментів британського емпіризму, вплинула на сучасне розуміння освіти й дала філософське підґрунтя ідеї, що влада походить від згоди тих, ким правлять, а не від самого факту правління.
КОРОТКЕ БІО
Джон Локк народився 1632 року в Сомерсеті, у пуританській родині; його батько служив у парламентській армії під час громадянської війни. Вестмінстерська школа й Оксфорд дали йому класичну освіту, до якої він залишився байдужим: схоластика здавалася йому порожньою, а справжній інтерес викликали медицина й нове природознавство. Поворотним став 1666 рік, коли він познайомився з лордом Ешлі, майбутнім графом Шефтсбері. Локк став його лікарем, потім секретарем і радником, а фактично — співавтором політичної програми найвпливовішої опозиційної партії Англії.
Разом із патроном він потрапив і в його падіння: після провалу вігської опозиції Локк у 1683 році втік до Нідерландів, де прожив п'ять років, частину з них під чужим ім'ям. Повернувся він у 1689-му, слідом за Славною революцією, — і майже все, чим він відомий, вийшло друком протягом двох років. «Два трактати про правління» він видав анонімно й визнав своє авторство лише в заповіті.
ГОЛОВНІ ІДЕЇ
Розум без уроджених ідей
Перша книга «Досвіду» цілком присвячена запереченню ідеї, що якісь поняття закладені в людині від народження. Аргумент простий: якби такі поняття були природженими, вони мали б бути притаманні всім. Але діти, люди різних культур і неосвічені не виявляють універсального володіння ними. Отже, розум не містить готових ідей від початку, а його зміст надходить із двох джерел: відчуттів — тобто досвіду зовн ішнього світу — і рефлексії, тобто спостереження розуму за власними внутрішніми діями.
Проста перевірка: спробуйте пригадати бодай одну ідею, до якої ви прийшли не через органи чуття й не через спостереження за власним мисленням.
Первинні та вторинні якості
Влада за згодою тих, ким правлять
Локк розділяє якості речей на первинні — протяжність, форму, рух і число — та вторинні, які виникають у нашому сприйнятті: колір, смак, запах, звук. Первинні якості належать самим тілам і існують незалежно від того, чи сприймаємо ми їх; вторинні — це спосіб, у який наші органи чуття реагують на властивості тіл. Такий поділ дав новій фізиці підставу описувати світ мовою вимірюваних величин — і водночас породив питання, яке за півстоліття поставив Берклі: якщо колір, смак і звук існують лише у сприйнятті, то чому протяжність і форма мають бути винятком?
У природному стані люди, за Локком, рівні й вільні, а їхні права на життя, свободу та власність не даровані державою — вони передують їй. Держава виникає за згодою людей і легітимна доти, доки захищає ці права; влада, яка сама починає їх порушувати, втрачає право на послух. Звідси й «Лист про віротерпимість»: держава має дбати про громадський порядок, а не про спасіння душ. Примус у питаннях віри безглуздий, бо переконання неможливо нав'язати наказом.
КЛЮЧОВІ ТВОРИ
«Досвід про людське розуміння»
Чотири книги про походження, обсяг і межі людського знання. 1689 рік. Головна праця, з якої починається британський емпіризм.
«Два трактати про правління»
Перший трактат спростовує божественне право королів, другий викладає теорію природних прав і суспільної угоди. 1689 рік, анонімно.
«Лист про віротерпимість»
Аргумент на користь розмежування церкви й держави. 1689 рік.
«Думки про виховання»
Практична педагогіка, що прямо випливає з теорії порожнього розуму. 1693 рік; одна з найвпливовіших книг XVIII століття.
ЦИТАТИ З КОНТЕКСТОМ
«У розумі немає нічого, чого раніше не було б у чуттях.»
Контекст: Формула, успадкована ще від схоластики, яку Локк робить робочим принципом. Лейбніц відповів на неї найвідомішим запереченням в історії філософії, додавши: окрім самого розуму.
«Уявімо розум як білий аркуш, вільний від будь-яких знаків.»
Контекст: З «Досвіду». Саме цей образ закріпився під латинською назвою tabula rasa, хоча самого виразу Локк майже не вживає.
«Кожна людина має власність у власній особі.»
Контекст: З «Другого трактату». З цієї тези Локк виводить право на плоди своєї праці — і, через нього, усю теорію власності.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО СЬОГОДНІ
Суперечка про те, що в людині від природи, а що від виховання, ведеться вже понад три століття, і Локк стоїть біля одного з її полюсів. Сучасна наука не підтвердила порожнього аркуша буквально, але сама постановка питання залишилася його. А політичний аргумент про згоду тих, ким правлять, вбудований у стільки конституційних текстів, що його вже майже не помічають — як не помічають повітря.