Сенека народився близько 4 року до н. е. в Кордубі, римській провінції Іспанія, у родині відомого ритора Луція Аннея Сенеки Старшого. З дитинства він мав слабке здоров'я — ймовірно, страждав на астму, через що кілька років провів у Єгипті, відновлюючи сили. Після повернення зробив успішну політичну кар'єру в Римі, однак у 41 році імператор Клавдій звинуватив його в перелюбі з Юлією Лівіллою, сестрою Калігули, і заслав на Корсику. Вигнання тривало вісім років. Повернутися до столиці Сенека зміг завдяки Агрипіні Молодшій, яка запросила його стати наставником свого дванадцятирічного сина — майбутнього імператора Нерона.

Перші роки правління Нерона сучасники вважали зразковими, і значною мірою це пов'язували з впливом Сенеки та префекта преторіанців Секста Афранія Бурра. Згодом становище змінилося: імператор дедалі більше віддалявся від своїх радників. Після вбивства Агрипіни саме Сенека склав для сенату промову, що виправдовувала дії Нерона. У 62 році він спробував відійти від державних справ і навіть запропонував імператорові повернути все отримане від нього майно, але Нерон не дозволив йому залишити двір. Через три роки, після викриття змови Гая Кальпурнія Пізона, Сенеку звинуватили у співучасті й наказали вчинити самогубство. За свідченням Тацита, свої останні години філософ провів із незворушністю стоїка, до самого кінця диктуючи друзям свої думки.