Демагог, який перемагає у суперечці, не розбираючись у предметі. Натовп, який обирає того, хто приємніше говорить. Людина, впевнена, що знає, — і не усвідомлює, що не знає. Усе це розібрано в «Державі» та «Апології» дві з половиною тисячі років тому, і розібрано точніше, ніж у сучасних блогах. Минають століття, а  устрій суспільного життя залишається незмінним.

Пролог Івана — «На початку було Слово» — написаний для читача, який знає, що таке це Слово (Логос). Ранні отці Церкви сперечалися з платоніками й запозичили у них. Без цього контексту багато чого в Євангелії залишається красивим, але незрозумілим.

Августин, Данте, Достоєвський, Толстой писали, використовуючи понятійну мову, яку створив Платон: душа, ідея, благо, справедливість, ерос. Навіть християнське богослов’я висловлюється мовою, сформованою в Академії. Прочитавши діалоги, ви перестаєте пропускати половину сенсу в текстах, які вважали знайомими.

Дозвілля у греків — це час, вільний від праці на загальне благо і присвячений благополуччю власної душі: не для відновлення сил, а для виховання в собі чеснот. Показово, що зайнятість греки називали «не-дозвіллям»: вона визначалася через відсутність дозвілля. День не можна вважати змарнованим, якщо ви читали Платона.