Терміни
Свобода
Свобода — стан, у якому людина може діяти за власним рішенням, не зазнаючи чужого примусу й свавілля. У філософії поняття одразу розпадається на кілька: свобода від перешкод, свобода для здійснення чогось і свобода як незалежність від чужої влади. Ці значення не збігаються, і більшість суперечок про свободу насправді точиться між ними, а не про неї саму.
ПРОСТИМИ СЛОВАМИ
Людина, замкнена в кімнаті, невільна. Але невільна й та, у кого двері відкриті, а піти нікуди — немає ні сил, ні засобів, ні куди. І невільна третя: двері відкриті, сили є, але хтось будь-якої миті може їх зачинити й нікому не зобов'язаний пояснювати чому. Це три різні несвободи, і філософія має для них три різні поняття.
ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА
Слов'янське «свобода» походить від кореня, спорідненого зі «свій»: вільним первісно був той, хто належав до своїх, до роду, — на відміну від чужинця, полоненого й раба. Тобто свобода спершу означала не відсутність перешкод, а належність до спільноти.
Латинське libertas і прикметник liber, «вільний», пов'язані з коренем, що позначав ріст і народження; той самий корінь у слові liberi — «діти», тобто вільнонароджені члени родини. Обидві мовні лінії дають один і той самий висновок: спочатку свобода була станом, у якому народжуються, а не тим, що здобувають. Уявлення про свободу як завоювання з'явилося значно пізніше за саме слово.
ЯК СВОБОДУ ВИЗНАЧАЛИ ФІЛОСОФИ
Арістотель 384–322 рр. до н. е. · класична філософія
Вільним є той, хто існує заради себе, а не заради іншого; здійснюється ж свобода в участі у справах поліса, а не в усамітненні.
Епіктет бл. 50–135 · стоїцизм
Вільний не той, кого ніхто не тримає, а той, хто не жадає того, що йому не належить: свобода починається з розрізнення свого й чужого.
Томас Гоббс 1588–1679 · теорія суспільної угоди
Свобода є відсутністю зовнішніх перешкод рухові: вільна та людина, якій ніщо не заважає робити те, що вона бажає й здатна робити.
Жан-Жак Руссо 1712–1778 · Просвітництво
Людина народжується вільною; у суспільстві ж свобода означає підкорення законові, який вона сама собі дала, — інакше вона лише міняє одні кайдани на інші.
ЩО ПИШУТЬ СЛОВНИКИ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Словник української мови
Відсутність політичного й економічного гноблення, утисків та обмежень; можливість діяти на власний розсуд; стан того, хто не перебуває в неволі.
Філософський енциклопедичний словник
Здатність людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, спираючись на пізнання об'єктивної необхідності.
Stanford Encyclopedia of Philosophy
Розрізняє негативну свободу як відсутність втручання, позитивну як здатність до самоврядування і республіканську як відсутність залежності від чужої сваволі — навіть якщо втручання не відбувається.
Encyclopaedia Britannica
Стан, у якому індивід або спільнота діють без зовнішнього примусу; у політичній теорії розрізняють свободу від і свободу для.
Oxford Dictionary of Philosophy
Зазначає, що freedom і liberty у філософських текстах часто вживають як синоніми, хоча liberty історично пов'язана з правовими й політичними гарантіями, а freedom — ширше поняття.